Окт 5, 2018
44 Просм.
0 0

Як навчитися спілкуватися з безпілотними автомобілями?

Світ пропонує безліч способів спілкування, включаючи, за останніми підрахунками, щонайменше 6909 мов. Проте, настільки широкий вибір варіантів спілкування може фактично ускладнити пошук підходящого голосу для автомобілів. Як можна гарантувати, що повідомлення, які ми надсилаємо нашим авто та ті, які вони отримують – правильні.

В покері це називається рухами тіла – ледь помітна звичка, тик або вираз обличчя, що вказує на те, як противник буде діяти. Зв’язок є невербальним, але такий мовчазний сигнал може розповісти багато чого тим, хто вміє спостерігати.

Водіння, багато в чому, нагадує гру в карти. Автомобілісти та пішоходи очікують ледь вловимих знаків один від одного – зоровий контакт; усмішки; рухи рук, щоб змогти прорахувати, що буде відбуватися у світі, підвладному випадку; а отримавши дану інформацію – приймають рішення рухатися відповідно.

У цьому царстві невербальних сигналів, безпілотні автомобілі – це як гравці з вайлд-картами. Без людини за кермом ми не маємо уявлення про те, що машини будуть робити далі, і без наявності належного спілкування, будь-який рух, який пішохід робить навколо них, є ризикованою грою.

Проте все більше міст по всьому світу роблять ставку на розвиток та просування автономних автомобілів – ми маємо якомога швидше з’ясувати, як зробити так, щоб сигнали та команди передавалися та виконувалися правильно.

Один із способів обійти мовний бар’єр – обійти потребу в словах взагалі.

В Mercedes намагаються вирішити це питання на прикладі концептуального автомобіля F 015, який матиме високоспеціалізовані фари, що використовують світлодіоди та крихітні дзеркала для проекції пішохідного переходу на вулицю, показуючи пішоходам, що пішохід може безпечно пройти перед транспортним засобом . (Німецький автогігант також передбачив, що промені можуть заповнити пропущені дорожні маркування на будівельних майданчиках та стрілки на проїжджій частині для навігації).

Подібним чином, Google розробив певні візуальні сигнали, які допоможуть подолати розрив у комунікації. Компанія нещодавно запатентувала автономну пішохідну систему оповіщення про транспортні засоби, яка використовує стоп-сигнали та знаки “безпечний перехід”, які знаходяться на більшості перехресть, щоб передати наміри автомобіля.

А одна шведська компанія додала позитиву до ситуації, запрограмувавши свої авто на усмішку, яка повідомить пішоходів про можливість перейти дорогу.

Те, що символи вже впізнаються, являється ключовим моментом – це може дозволити людям швидше та ефективніше опанувати нову дорожну мову. Деякі компанії пропонують використовувати емоджі для передачі повідомлень та сигналів від імені автомобілів.

Але, можливо, майбутнім авто доведеться навчитися говорити вголос. Поява безпілотних авто змусила інженерів повернутися за креслярські дошки, адже все має бути оновленим, включаючи гудки. Так само, як і тон голосу людини може бути використаний для передачі емоцій, тон автомобільного гудка також може передавати різноманітні повідомлення.

Справді, минулого року в Google повідомили, що їх безпілотні машини навчаються різним способам спілкуватися з людьми за допомогою гудків, залежно від ситуації, що склалася на дорозі.

Незважаючи на всі старання автомобілів поговорити з нами, чи є впевненість в тому, що їх хтось буде слухати?

Щоб визначити, як автомобілі без водія повинні говорити з людьми, програмісти повинні спочатку з’ясувати, як люди реагують на автомобілі. Деякі з найбільш підкованих і визнаних гравців у покер (наприклад, Деніел Негреану, Баррі Грінштейн та ін.) погоджуються, що спостереження є ключем до прогнозування поведінки та зміни стратегій, щоб підвищити шанси на перемогу.

Щоб допомогти зібрати цей об’єктивний набір даних, вчені розробили кілька творчих і неординарних підходів.

Одне недавнє дослідження, проведене Центром досліджень дизайну в Стенфорді, показало, що, навіть коли транспортні засоби збивали учасників з пантелику, вони майже не вагаючись переходили дорогу прямо перед ними.

Дослідження зосередило свою увагу на щирих реакціях місцевих пішоходів, які не знали, що вони були частиною експерименту. Коли машина (в якій не видно було водія) під’їжджала до перехрестя, лише 2 з 67 знайшли спосіб обійти непередбачуваний автомобіль, зрозумівши, що за кермом нікого не було.

Дослідницька група використовувала кілька методів для передачі ідей пішоходам, включаючи сигнали “переходьте” та “не переходьте”, а також проекцію поточної швидкості автомобіля, щоб показати, що він сповільнюється.

Проте, згідно з доповіддю дослідників, переважна більшість учасників ігнорувала повідомлення транспортного засобу. До того ж, навіть якби вони читали ці сигнали, розмір необхідного екрану незабаром може стати ще однією проблемою.

Безпілотні машини можуть не тільки змінити наші громади, але й дати нам нову універсальну мову, що об’єднає всіх.

Але їхні слова не будуть почуті, якщо ми їм не довірятимемо. Це одна з причин, чому розробники з Кремнієвої долини заявляють, що довіра до технологій є першочерговою умовою їх ефективності. Величезні кошти вкладаються у намагання зрозуміти, як зробити так, щоб такі майбутні зміни не так лякали пересічних громадян.

Однак, здається, що отримавши подібні повідомлення віл безпілотних авто, ми не матимемо можливості посперечатися. Найкращим буде навчитися прислухатися до них та діяти відповідно.

Технологии – Автоцентр.ua

Категории:
Гаджеты
avatar